пятница, 21 июля 2017 г.

Мій друг Антоніо

Антоніо мого віку - 1963 народження.

Інформатик до самих "кишок" - починав встановлення софтів "віндоуса" в Іспанії в офіційних публічних організаціях, вища освіта інженера інформатика.

Набридло йому це все, кинув роботу, і працює на автомобілі швидкої допомоги в приватному госпіталі. Майже нічого не робить там, сидить з телефоном в кафешкі і робить кучу приватних послуг по інтернету.

У Антоніo бабушка має дуже багато грошей від складів, які знаходяться в оренді Мадриді. Бабушка дає йому гроші, але раз в рік, 5 тис. €, з умовою що він їде в якусь країну.
Через це Антоніо перебував вже більше ніж в 30-х країнах світу.

Робота на швидкій йому дозволяє витрачати вільний час на те, що йому подобається.
Йому подобається море і шхуни, тому він закінчив курси і здав на капітана.
Так як свого корабля немає в нього - він ходив до Червоного Хреста в Кастейоні і там після отримання прав капітану тепер має здоровенний катер.
Колись він мене запрошував, ми виходили з порту, він розмовляв по рації, і потім вже в чистому морі дав мені покерувати. Це вражаюче!!!

Зараз Антоніо взяв відпустку і пішов на підробку на парусник, як капітан і знаток морської справи, і вони повезли групу туристів в Італію.

І прислав мені таку фотку. Я згадав про нього і вирішив зберегти в себе в архіві напам´ять.

Антоніо - золота людина: відкрита, чиста, з інтересами до навчання новому і без усяких амбіцій. Це для мене приклад як треба жити зі смаком. Він не шукає грошей - вони самі до нього йдуть, але він цього заслуговує, бо не п´є пиво, жарить шашлики і дєвок жарить, а вивчає і хоче зрозуміти світ і сенс життя.
А це їхній кораблик з дрона...
От і оповіданячку кінець: хто читав - той молодець! До нових зустрічей в коморі Юрія Курната)))

Комментариев нет:

Отправить комментарий